ІСТОРІЯ СТАДІОНУ
У 1970-му році, в зв'язку з виходом Бурштинської теплової електростанції на повну потужність, рівень Бурштинського водосховища піднявся до максимуму і вода затопила стадіон. По цій причині бурштинська команда декілька років ні в обласних, ні в районних змаганнях участі не брала. Щоб не втратити форму бурштинські футболісти виступали за команди сусідніх сіл, а також проводили товариські поєдинки проти команд Бовшева, Більшівців, Лучинців…
У 1972-му році у вищому дивізіоні обласного футболу від Бурштина було заявлено «Енергію», яка домашні матчі проводила на стадіонах сусідніх сіл.
У 1976-му році у Бурштині нарешті відкрито новий стадіон. Це дало потужний поштовх для розвитку футболу. Саме цього року дирекція Бурштинської ТЕС створила нову команду і оскільки в ній переважали працівники котло-турбінного цеху, то вона отримала назву «Генератор».

ВІДКРИТТЯ НОВОГО СТАДІОНУ
Відкриттю нової спортивної арени, у 1976 році, було приурочено товариську зустріч новачка з грандом обласного футболу — івано-франківським «Спартаком». Подивитись на гру місцевих улюбленців з іменитим суперником прийшло надзвичайно багато глядачів. Перший удар по м'ячу на новому стадіоні здійснив ветеран бурштинського футболу Олексій Вінніков.

Після чого глядачі, котрі вперше зібрались на стадіоні, мали змогу спостерігати за надзвичайно захопливою грою. Обидві команди показали швидкий комбінаційний футбол, і хоча бурштинці поступились з рахунком 3:5, по грі жодним з компонентів не виглядали слабшим.

"ГЕНЕРАТОР" - "ДИНАМО" КИЇВ (ВЕТЕРАНИ)
У 1985-му році у Бурштині відбувся футбольний матч, в якому місцевий «Генератор» зустрічався з ветеранами київського «Динамо». Бурштинці мали можливість вперше побачити на своєму футбольному полі таких відомих майстрів шкіряного м'яча, як Євген Рудаков, Йожеф Сабо, Віталій Хмельницький, Володимир Бессонов та інших.

Матч проходив при переповнених трибунах. У першому таймі Віталій Хмельницький та Володимир Бойко забили у ворота господарів два м'ячі. У другій половині зустрічі гравцям «Генератора» вдалося відігратись. Відквитали пропущене В. Василів та М. Вольман. Матч завершився бойовою нічиєю 2:2. Найкращими гравцями обох команд визнали воротаря киян Євгена Рудакова та нападника бурштинців Михайла Вольмана.

Бурштинські футболісти після матчу з ветеранами київського "Динамо".
Зліва направо: присіли - А. Вінніков, Б.Дабахов, С. Дашкевич, І. Василів, стоять - О. Кицька, А. Загорук, М. Вольман, О, Кульчицький, З. Столяр, Л. Рик, М. Беца, П. савка, Д. Балацький, О. Крижанівський, Р. Пида, А. Мариняк, В. Кондратенко.

У 1988-му році розпочався небувалий підйом футболу в містечку енергетиків. Бурштинській команді повернули давню назву - "Енергетик". Разом із зміною назви, розпочалося створення колективу, здатного підкорювати вершини обласного футболу. Поряд із головною командою з'явилось ще декілька самобутніх футбольних колективів, про котрі уже за кілька років заговорять на повний голос... Цього ж року, одного з найвідоміших вихованців клубу - Володимира Шарана запросили до юнацької збірної СРСР.

В наступному, 1989-му році, енергетики посіли друге місце у своїй зоні та потрапили до десятки кращих команд області, котрі змагались за медалі обласної першості. "Енергетик" посів третє місце та вперше за свою історію виборов право приймати на своєу стадіоні матчі Чемпіонату України серед колективів фізкультури...
Бурштинська команда виступала в другій зоні республіканської першості аматорських колективів. Це була своєрідна буферна зона, з якої 96 команд, поділених на шість зон, здобували путівки до ліги майстрів. Та "Енергетик" посів лише 13-те місце.

СТВОРЕННЯ ФУТБОЛЬНОГО КЛУБУ
На початку 1991-го року "Енергетик" стає футбольним клубом. 13. січня 1991 року його президентом обрали колишнього нападника бурштинського "Енергомонтажника" Федіра Васьківа. Проте уже в 1996-му році численні команди міста Бурштин не подали заявок навіть у районні змагання. На плаву втримався тільки "Енергетик". Після першого кола команда перебувала в середині турнірної таблиці. В перерві чемпіонату до керівництва клубом прийшов новий президент - Мирослав Ількович Лотоцький (він же директор Комбінату спортивних споруд).
Матеріальна база КСС, де тренувалась команда "Енергетик" на той час була в дуже занедбаному стані: понад рік не працював басейн, футбольне поле нагадувало битий шлях, більшість лавок на стадіоні була поламана...

Для підготовки нового газону на поле завезли 25 машин чорнозему, піску, торфу й тирси. Учні енергетичного технікуму та кулінарного училища допомогли засіяти траву. Паралельно з цим встановлювали насосну станцію для газозрошувальної установки, яка зберігала футбольне поле зеленим у спекотні літні місяці. Насоси закупила дирекція заводу "Домобудівник" (директором якої був Є. Беліцький).
У червні на стадіоні змонтували найкраще на той час в області електронне табло.

ЧЕМПІОН УКРАЇНИ З МІСТА БУРШТИН
Завоювання срібних медалей чемпіонату області 1997-го року, давало право бурштинцям виступати в першості України серед любительських команд. В турнірі КФК з 20 вересня 1997 року по 13 червня 1998 року бурштинський стадіон прийняв чотири команди першої групи: "Верховина" (Межигір'я, Закарпатська область), "Сокіл" (Радивилів, Рівненська область), "Промінь" (Самбір, Львівська область) та "Нива" (Теребовля, Тернопільська область). "Енергетик" не програвши жодного матчу впевнено посів перше місце в групі та вийшов до фінальної частини переможців КФК. Турнір переможців зон проходив протягом червня та липня поточного року на стадіонах Галича та Бурштина.
У своїй групі "Енергетик" на своєму стадіоні здолав "Інтеркас" (Київ), "Харчовик" (Попівка, Сумська область) та "Шахтар" (Горлівка, Донецька область) і вийшов до фіналу змагань.
Фінальний матч проти СКА "Даліс" (Комишеваха, Запорізька область) на рідному стадіоні пройшов за переваги футболістів "Енергетика" і як наслідок завдяки голу Володимира Сусяка з пенальті, завершився їх перемогою. Це означало, що "Енергетик" ставши Чемпіоном України серед аматорів забезпечив собі місце у другій професійній лізі України...
В 1998 році бурштинський стадіон "Енергетик" визнано найкращою футбольною ареною області.