Ось уже кілька днів номер мобільного телефону президента футбольного клубу «Енергетик» Мирослава Лотоцького знаходиться поза досяжністю. Також немає можливості зв'язатися з ним і по стаціонарному апарату зв'язку. Тому нам нічого не залишалося, окрім як поговорити з віце-президентом бурштинців Богданом Максимчаком, щоб дізнатися, яка ситуація зараз в «Енергетику» - найбільш проблемною першолігової команді ...

- На жаль, похвалитися нічим, - зізнався Богдан Йосипович. - Як і раніше все погано, футболісти, працівники клубу не отримують зарплату з початку цього року, а останнім часом ми навіть не маємо можливості користуватися заміської базою, що належить Бурштинській ТЕС, де гравці були забезпечені харчуванням, проживанням. Тепер ми немов бомжі.

- А ви хоча б володієте інформацією, де Лотоцький?

- Ні. Може, йому просто набридло говорити про катастрофічне становище клубу.

- Але ж на початку року були передумови до того, що з бідами «Енергетика» буде покінчено ...

- Ми самі в цьому були переконані. Справа в тому, що раніше «Енергетик» фінансувався на кошти, що виділяються «Західенерго». І хоча ледве зводили кінці з кінцями, про банкрутство не могло бути й мови. Більш того «Енергетик», який виступає в першій лізі з 2005 року завжди вважався міцним горішком. Коли ж наприкінці минулого року власником «Західенерго» став ДТЕК, що входить в структуру компаній, що належать Ринату Ахметову, здавалося, і у «Енергетика» проблеми з фінансуванням зникнуть. Тому в зимове міжсезоння вдалося зберегти всіх провідних виконавців, хоча того ж Миколи Лазорика хотіли бачити в «Тоболі» з Казахстану, а Андрія Чернова - в «Чорноморці». Однак далі обіцянок справа не просунулася. Мабуть, новим власникам «Енергетик» просто виявився не потрібен.

- Тоді скажіть, яким чином все це час вдавалося утримувати клуб на плаву?

- Довелося влізти в серйозні борги. Хоча футболісти, щоб звернути увагу інвесторів та громадськості на тяжке становище «Енергетика», відмовлялися їхати на поєдинок до Алчевська ще на початку квітня. Все ж таки вдалося умовити їх відмовитися від бойкоту, але перед наступним виїздом - в Охтирку - у нас вже не було ні можливостей, ні аргументів переконати їх у необхідності їхати.

- А на черзі вояж в неблизький Кіровоград ...

- Ситуація дійсно катастрофічна. Першоліговий «Енергетик» зараз нічим не відрізняється від аматорів: ні зарплати, ні харчування, ні проживання. Футболісти збираються разом тільки на матчі. Володію інформацією, що за попередньою домовленістю інвестори повинні до 8 травня виділити клубу 200 000 гривень, щоб він дограв сезон до кінця. В іншому випадку «Енергетик» не зможе виїхати до Кіровограда, а це автоматично спричинить за собою зняття із змагань. Адже у нас в пасиві вже одна неявка є. Однак навіть якщо уникнемо в травні дискваліфікації, що далі? Я 14 років працюю в клубі, за цей час в Бурштині створена непогана футбольна інфраструктура: є сучасний спорткомплекс, крім команди майстрів, функціонують групи підготовки, на наших домашніх матчах завжди багато вболівальників. Тепер же нам реально загрожує банкрутство. І головне - незрозуміло, чому ми опинилися в ролі ізгоїв ...

Василь Михайлов, газета "Команда"