Рік заснування - 1935

Президент - К.В. Петров

Веб-сайт: http://www.fcstal.lg.ua/

E-mail: fcstal-alchevsk@mail.ru

Кольори клубу: червоні

Адреса: 94204, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Ленінградська, 41

Тел.: (06442) 5-24-04, 5-24-05, 5-24-06, 2-34-87, 5-33-50

Факс: (06442) 5-24-07, 2-03-44, 5-33-50

Історична довідка:

У 1935 році в Алчевську (тоді місто носило назву Ворошиловськ) було утворено спортивну організацію «Сталь», що об'єднала спортсменів металургійної галузі. Організація приділяла велику увагу розвитку дитячого футболу, і в місті почали створюватися команди, в яких грали діти робочих і службовців, що працювали на підприємствах міста. З цього року головна команда міста отримала назву «Сталь», і в цьому ж сезоні алчевці стали чемпіонами Луганської області. З кожним наступним сезоном «Сталь» добивалася все більших успіхів, але з початком Другої Світової Війни історія клубу короткочасно обірвалася.

Після війни в Алчевську були організовані дві команди - «Сталь» і «Металург». Обидва колективи успішно виступали в товариських зустрічах з елітними московськими командами, які здійснювали гастрольні поїздки по інших містах для популяризації футболу. Крім того, «Металург» в цей період часу був серед провідних команд в першості України серед КФК - так, в 1952 році команда стала третьою в своїй зоні.

Надалі алчевский футбол почав здавати свої позиції, тому як видатна плеяда футболістів перших післявоєнних років у зв'язку з віком завершила футбольну кар'єру, а для підготовки надійної зміни був потрібен час.


У 1963 році в алчевскому футболі починається нова, світла сторінка. У зв'язку з розширенням класу «Б», враховуючи високі досягнення останніх років, комунарскому (з 1961 року Алчевськ носив назву Комунарськ) «Комунарцю» було надане місце в другому ешелоні радянського футболу, який тоді називався класом «Б».

Сезон 1965 року став для «Комунарця» одним з найуспішніших в цей відрізок часу. Команда фінішувала третьою в своїй зоні, зайнявши восьме місце серед сорока п'яти українських команд, що брали участь в трьох зонах чемпіонату СРСР по класу «Б». У 1969 році «Комунарец» став четвертим, а захисник команди Володимир Малигін увійшов до символічної збірної України, складеної з гравців команд класу «Б». Наступний сезон став знаменним для нашої команди насамперед тим, що серед нових гравців, що прийшли в команду, був Анатолій Волобуєв, згодом головний тренер клубу, що добився з командою найбільш значущих досягнень в історії.

По закінченню сезону 1970 року вольовим рішенням федерації футболу СРСР клас «Б» був ліквідований, а більшість команд розформована. Цим необдуманим вчинком було завдано величезної шкоди масовому футболу, наслідки якого позначалися дуже довго, особливо в периферійних містах країни. Після цього сезону футболісти «Комунарця» перейшли в клуби вищої, першої і другої ліг СРСР, а наша команда продовжила виступ в першості області і чемпіонаті України серед КФК.

Наступна знаменна подія в історії нашого клубу відбулася в 1983 році, тому що в місті з'явилася ще одна футбольна команда - «Будівельник», яка опісля два роки почала успішно виступати в другій лізі першості області під керівництвом молодого і прогресуючого тренера Анатолія Волобуєва. У рік дебюту вона зайняла друге місце, завоювавши право брати участь в першії лізі обласного чемпіонату. У 1986 році «Комунарець» під керівництвом Віктора Філімонова і нинішнього начальника команди Валерія Стояна добився найбільш значущого успіху за період після розпаду класу «Б» - алчевці фінішували другими в Чемпіонаті України, відставши від купянського «Металурга» всього на одне очко. У 1991 році «Сталь» була включена в другу лігу команд майстрів України, зайнявши за підсумками сезону сімнадцяте місце серед двадцяти шести команд. Для дебюту це був цілком задовільний результат.

У 1992 році Україна, здобувши незалежність, як і решта країн, що входили до складу СРСР, почала проводити власний чемпіонат. Весною цього року проводилися турніри в двох зонах для визначення учасників першості України в першій лізі на сезон 1992/93. Алчевська «Сталь» зайняла дев'яте місце в своїй зоні, і отримала право виступати в першій лізі - з сезону 1992/93 чемпіонат України почав проводитися по системі «осінь-весна».

В цілому, в чемпіонатах України «Сталь» виступала достатньо вдало, завжди займаючи місця у верхній частині таблиці першої ліги, і ніколи не опускаючись в другу лігу. Головним досягненням алчевців, безперечно є те, що в трьох сезонах «Сталь» грала серед команд вищої ліги.

У сезоні 1995/96 в першій лізі алчевці стали третіми, а в сезоні 1999/2000, завоювавши малі срібні медалі, вперше добилися права виступати серед команд вищої ліги. Але, зайнявши тринадцяте місце серед чотирнадцяти команд, «Сталь» покинула елітний дивізіон. У сезоні 2004/2005 алчевска команда, упевнено вигравши першість в першій лізі, удруге в історії завоювала путівку у вищу лігу. Сезон 2005/2006 наша команда завершила на одинадцятому місці, за тур до закінчення чемпіонату забезпечивши собі місце у вищій лізі на наступний сезон. Цей сезон став найуспішнішим в історії клубу періоду незалежної України.

Наступний чемпіонат, в якому алчевці виступали під керівництвом голландського тренера Тона Каанена, став для команди невдалим - по його підсумках «Сталь» покинула вищу лігу. У сезоні 2007/2008 «Сталь» фінішувала в першій лізі на сьомому місці, відставши від зони вищої ліги на шістнадцять очок. Сезон 2008/2009 алчевці завершили на десятому місці - такий результат можна рахувати одним з найслабкіших в історії клубу.

Досягнення:

Третє місце в Першості України серед команд першої ліги - 1995/96
Друге місце в Першості України серед команд першої ліги - 1999/00
Переможець Першості України серед команд першої ліги - 2004/05