Івано-франківщина ризикує втратити професіональний клуб
Усе, що робиться, робиться до кращого, стверджує народна приказка. Та
з цим твердженням вкрай не погодяться зараз в «Енергетику». Клуб, який
було засновано ще далекого 1948 року, опинився на краю прірви. А
причиною тому послугували саме зміни, які поки що так і не пішли на
краще… Команда з Івано-Франківщини зірок з неба ніколи не хапала. З
сезону-1998/1999 розпочала виступи у другій професіональній лізі, де без
зайвого фарсу провела сім сезонів. Коли ж у Бурштині зрозуміли, що вже
дозріли до серйозніших завдань, колектив виборов путівку до першої ліги,
де хоча й у нижній частині турнірної таблиці, але провів шість сезонів.
Не буду говорити, що представники цього клубу колись говорили про
захмарні завдання, але й без того футбол у місті з 15-тисячним
населенням любили й підтримували. В цьому мав змогу переконатися на
власні очі, коли відвідав гру ще другої ліги «Енергетик» — «Чорногора». Спокійне й мирне життя «Енергетика» струсонулося кілька місяців тому,
коли головний спонсор команди за останні п'ятнадцять років —
бурштинська ТЕС змінила власника. Бити на сполох ніхто не поспішав, але
до таких рішень підійшли в клубі з пересторогою, адже ніхто не міг
наперед знати, які плани нових керівників щодо утримання своєї команди.
Кілька мільйонів гривень на рік могли знайти й інше застосування.
Звідси, власне, й почалися всі біди. «Енергетик» — одна з небагатьох
команд, яка через невизначеність у майбутньому провалила весь період
зимового антракту. А все тому, що новий власник затягував із своїм
рішенням: фінансувати ж команду чи ні? Лише 14 лютого у бурштинців
зажевріла надія — гроші пообіцяли дати, а отже — клуб продовжить
існування. Вже за два дні «Енергетик» отримав нового головного тренера,
яким став знаний у минулому прикарпатський футболіст Володимир Ковалюк.
Нашвидкуруч було проведено комплектацію команди, якщо це можна було так
назвати. Та головне: вдалося зберегти майже всіх гравців, хто виступав у
першій частині сезону. Але дати добро на фінансування і виділити ці
кошти — зовсім різні речі. Команда й заявку пройшла, а де ж обіцяні
гроші?
Першими не витримали нерви в головного тренера, який, зневірившись,
перед першою весняною грою із «Севастополем» подав у відставку.
Занервувала й команда, яка, за чутками, навіть хотіла бойкотувати
передматчеву розминку. Лише останньої миті хлопців вдалося вмовити таки
вийти на гру. Результат тієї зустрічі всім відомий — 1:5! А хіба могло
бути інакше?
Красномовно ситуацію в клубі окреслив в.о. головного тренера Микола
Вітовський: «Фінансування немає, харчування немає, вітамінів немає,
медикаментів немає. У футболістів немає грошей! Вони щодня запитують у
мене: як ми далі будемо жити? Я вже купу років знайомий із станом справ у
Бурштині, навіть ще до того, як почав тренувати, і скажу, що зараз
ситуація критична. І я не знаю, як ми наразі з неї вийдемо. Чи поїдемо
ми на виїзд, не знаю. Хоча віце-президент запевнив, що гроші
знайдуться». На момент написання матеріалу, до виїзної зустрічі із
«Геліосом» залишалася доба. Як нам повідомив президент клубу Мирослав
Лотоцький, на гру «Енергетик» таки виїхав.
А що ж далі? До Бурштина має завітати делегація ДТЕК, які власне і є
новими власниками станції. В першу чергу їх цікавитиме ситуація на ТЕС, і
лиш одне з другорядних питань, які можуть розглядатися, стосуватиметься
життєдіяльності ФК. Пан Лотоцький не втрачає надії на позитивне
вирішення цієї ситуації. В найгіршому ж випадку «Енергетик» ризикує
повторити долю молодших братів по регіону — «Нафтовика», «Техно-Центра»,
«Чорногори», якщо не знайде інших джерел фінансування.
Олександр ЛІЩЕНКО, газета "Український футбол".
|