Щодня, прямуючи на роботу, тисячі ужгородців, заклопотані власними справами, не задумуються, в якому чудовому місті вони живуть. Адже кожна вулиця має своє історичне минуле. Не всім відомо, що між теперішніми школами № 10 та № 11 владою було безкоштовно виділено 7 гектарів землі під "спортивний майданчик".

А розпочалося все з того, що1893 р. у м.Будапешті серед викладачів гімнастики середніх шкіл Угорщини проведено семінар, метою якого було ознайомлення з м'ячевими іграми, у тому числі з англійським копаним м'ячем. На ньому були присутні і викладачі ужгородської, мукачівської та берегівської гімназій. Проте, в останніх двох навчальних закладах, футбол так і не був включений у шкільну програму. А от в Ужгороді він здобув визнання, хоча й не відразу. Іштван Медрецький, згуртувавши навколо себе Ференца Шюргере, Іштвана Лаудона, Матяша Ролейзека, розробив відповідну програму навчання. Заняття почали проводити на площі "Фізеш" (Вербова). Ця місцина стала улюбленим місцем ужгородців, а невідомий до цього часу "англійський шкіряний м'яч" зумів завоювати серця закарпатців. Оскільки територія на той час була надзвичайно зарослою верболозами, то й дістала назву "Вербова". Тут були проведені перші тренування, шкільні спортивні свята та товариські ігри. Саме 1893 р. слід вважати роком народження закарпатського футболу, хоча пройде ще довгих вісім років, поки він здобуде визнання.
Тренування та ігри проводилися лише влітку, а коли студенти поверталися в Будапешт, футбольне життя завмирало, або підтримувалося школярами, що мали саморобні (з ганчірки) м'ячі. До речі, один м'яч коштував 7 корун (стільки як центнер високоякісної пшениці або 2 центнери кукурудзи). Ось чому, з часу появи футбольного м'яча в Ужгороді і до першої публічної гри пройшло сім років. Усе робили студенти. Проте стара площа на Вербовій не відповідала вимогам, тому вирішено побудувати новий стадіон. Незважаючи на те, що міська влада не виділяла для цього кошти, студенти та гімназисти самі провели всі необхідні роботи.
Історія закарпатського радянського футболу бере свій початок з 1945 р., від часу проведення першого чемпіонату Закарпатської України. Проте все по порядку. 31 травня 1945 р. у краї почав діяти Комітет фізичної культури і спорту, який очолив В.Федак. 23 серпня та 6 вересня 1945 р. у Києві повинна була відбутися перша повоєнна Спартакіада, на якій згідно запрошення мали виступати 38 легкоатлетів, 25 плавців, 30 футболістів (дві збірні команди), 15 баскетболістів (одна чоловіча та одна жіноча команди), 8 гімнастів (4 юнаків та 4 дівчат) та фехтувальники. Після проведення відбіркових змагань, у яких брали участь кращі тоді футбольні команди краю - СК "Русь" (Ужгород), УРСО (УМТЕ, Ужгород), "Динамо" (Мукачево), "Спартак" (Мукачево), СК "Партизан" (Севлюш-Виноградово), СК "Русь" (Хуст), СК "Солотвинські копальні" та СК "Хімзавод" (Перечин), путівки у фінал завоювали дві ужгородські команди СК "Русь" та УРТТ (УМТЕ), а також "Динамо" (Мукачево) та СК "Верховина" (Берегово). Часу на проведення фінальних ігор першості Закарпатської України не вистачало і тому було вирішено закінчити їх після повернення з київської Спартакіади. У самому розпалі підготовчих змагань в Ужгороді було створено територіальну футбольну секцію та суддівську колегію. Головами обрано Івана Бачинського (футбольна секція) та Александра Модораса (суддівська колегія). Підготовча гра, яка мала вирішити остаточно, хто буде репрезентувати закарпатський футбол на Спартакіаді в Києві, відбулася 10 червня 1945 р. в Берегові. Тут були сформовані дві футбольні команди під умовними назвами "Східна XI" (східна від Берегова - Виноградово, Королево, Хуст, Солотвино) та "Західна XI" (на захід - Мукачево, Ужгород, Перечин, Свалява). Змагання закінчилися перемогою 2:1 на користь ужгородсько-мукачівської збірної.

До наших днів зберігся список гравців, котрі презентували футбольне Закарпаття: М.Кречко, В.Поп, І.Богдан, Й.Богдан, М.Мигалина, Д.Товт, В.Юхвід, Г.Лавер (СК "Русь", Ужгород), М.Урам, М.Мишко, Ю.Грабчак, В.Гайлик, Ю.Фіалко ("Динамо" та "Спартак", Мукачево), ЮТренич (СК "Верховина", Берегово), Й.Біловарі (СК "Партизан", Севлюш), О.Мейсарош (СК "Солотвинські копальні") та ін. Сюди з невідомих причин не був включений Г.Калочаї з Берегова. А першими тренерами команди були П.Крайняниця, Й.Криж та Г.Мозер. Ось результати проведених ігор згідно порядковості зустрічей:
У 1961 р. основну команду краю було перейменовано у "Верховину", але значних успіхів в ужгородської команди все-одно не побільшало. Хоча звичайно були спалахи майстерності у 1964 р. (3-є місце з 16 команд) та 1970 р. (3-є з 13 команд). Чогось більшого команді не вдалося зробити.

Після реорганізації розиграшу першості у 1971 р. змінила назву й закарпатська команда. Тепер вона називається "Говерла" і виступає у другій лізі української зони. Перший рік провели не зовсім вдало (20 місце серед 26-ти команд), а от в 1972 р. ужгородська команда вже була другою серед 24-х команд. Срібними призерами першості СРСР серед українських команд тоді стали: Василь Мелеш, Іван Ковач, Василь Медвідь, Микола Русин, Степан Гаджа, Віктор Грушко, Володимир Пінковський, Юрій Чирков, Микола Типчак, Степан Войтко, Степан Варга, Іван Качур, Йосиф Бордаш, Томаш Пфайфер, Олександр Поллак, Микола Іванчо, Микола Тимчак, Іван Вернер, Микола Митровський, Віктор Дубіно, Микола Шевченко, Микола Русин. Головний тренер Дезидерій Товт, тренер Іван Пажо, начальник команди Олександр Малець, адміністратор Іван Мущінка. Це було останнє найвище досягнення команди у чемпіонатах СРСР. Уже у наступному році команда добилася лише четвертого місця у другій лізі, у 1974 р. - п'яте, 1977 р. - шосте. У 1982 р. команду було знову перейменовано на цей раз у "Закарпаття", але сама гра від цього не покращилося. У 1984 і 1985 рр. найвищим досягненням "Закарпаття" було відповідно четверте і п'яте місця у другій лізі 6 зони. Покращити результат ужгородського "Спартака" так і не змогли.

СКЛАД КОМАНДИ:
1. Бабич Костянтин 06.05.75 Україна
2. Бабенко Дмитро 28.06.78 Україна
3. Вайда Шандор 14.12.91 Угорщина
4. Браіла Володимир 21.08.78 Україна
5. Бурий Олександр 16.06.83 Україна
6. Вітошинський Андрій 21.02.81 Україна
7. Края Ервіс 26.06.83 Албанія
8. Ковальчук Андрій 20.02.89 Україна
9. Костюк Сергій 05.03.86 Україна
10. Коц Роман 12.09.84 Україна
11. Кіктьов Тарас 07.11.86 Україна 8
12. Маковскі Михайло 23.04.77 Білорусь
13. Надь Олександр 02.09.85 Україна
14. Микуляк Владислав 30.08.84 Україна
15. Невуче Чарлес 14.03.85 Нігерія
16. Славік Юрій 06.05.89 Україна
17. Смагін Олександр 29.07.90 Україна
18. Давидов Сергій 16.12.84 Україна
19. Домбрайе Едді Лорд 11.11.79 Нігерія
20. Жерш Роман 02.12.85 Україна
21. Єсін Сергій 02.04.75 Україна
22. Чижевський Олександр 27.05.71 Україна
23. Шопін Ігор 15.06.78 Україна
24. Ярош Руслан 31.08.79 Україна
Домашні матчі команда проводить на стадіоні "Авангард",що в Ужгороді.