– Коли на початку «Львів» виграв два матчі, здавалося, що проблем у першій лізі в команди не буде…

– Не варто переоцінювати наш старт чемпіонату. Так, ми розпочали з двох перемог (у Тернополі над «Нивою» (4:0) та в Добромилі над «Десною» (2:0), але потім стався і виліт з Кубка України, і прикра поразка у Бурштині. Ці невдачі дещо надламали дух команди. Було складно зібратися. Добре, що згодом пройшли двотижневі збори, під час яких уже більш-менш усвідомили, що від нас вимагається, що нам потрібно самим. Тому продовжили чемпіонат уже краще. Не ідеально, але достатньо для того, щоб підніматися у турнірній таблиці. З’явилися перемоги, ми почали набирати очки.

– З чим пов’язуєш ті невдачі команди?

– Наприклад, у Бурштині у нас була повна перевага, але пропустили зі штрафного і вже не відігралися. Щось схоже трапилося у Полтаві. Деколи у футболі бувають нелогічні речі. Гра на гру не схожа, по різному може бути. Стосовно вильоту з Кубка України… Кожен президент клубу вважає, що його команда, напевно, найкраща. Ми ж не змогли виконати його завдання, тому справедливо були оштрафовані. Важко якось проаналізувати ту ситуацію. Кожен повинен шукати причину в собі: від головного тренера до гравців. Бо ми всі виконуємо одну роботу. Мені складно пояснити, чому так сталося, і знайти відповіді на ці запитання…

– Дещо краще команда почала грати після тренувальних зборів, проведених у Трускавці. Чи насправді аж такою визначальною була користь від них?

– Думаю, що будь-які тренувальні збори – чи перед початком сезону, чи взимку, чи отак, як у Трускавці, посеред кола, – всі вони йдуть на користь команді в цілому і футболістам зокрема. Для цього такі збори і проводяться. Тренери – собі не вороги, вони організовують усе під своє бачення і для того, щоб команда грала краще. Тому казати, що саме ці збори, а ніякі інші, пішли на користь – неправильно. З будь-яких занять можна брати раціональне зерно і використовувати в матчах набуті на заняттях навики. Що стосується Трускавця, то тоді ми просто докладно зрозуміли, що від нас вимагають. У цьому найбільша користь цих зборів. Дуже багато залежить від психології та усвідомлення ситуації. От, наприклад, на початку сезону, тільки вилетівши з Прем’єр-ліги, ми все ж вважали себе командою Прем’єр-ліги. Може, не всі усвідомили, що це на теперішній момент не зовсім так. Ми граємо у першій лізі, а путівку до Прем’єр-ліги ще треба вибороти. Коли здобудемо цю путівку, тоді зможемо себе вважати повноцінною командою Прем’єр-ліги.

– Цього сезону тебе почали використовувати на лівому фланзі півзахисту. Для тебе це дещо нова позиція на полі. Комфортно почуваєш себе на ній?

– У принципі, не зовсім нова. Свого часу Степан Юрчишин використовував мене на лівому фланзі. Комфортно чи не комфортно – це така справа. Де тренер скаже, там і потрібно грати. Але я більше звик на правому фланзі, на цій позиції виступав, коли ми грали у Прем’єр-лізі. Та все залежить від бачення тренера.

– Протягом першої частини сезону ти поступово набирав форму. Але забив лише тоді, коли після травми повернувся на поле твій брат Григорій. Якось по-особливому почуваєшся на полі разом з ним?

– Мені важко судити про те, наскільки відпрацьована в нас взаємодія. Це краще видно збоку, хай про це говорять спеціалісти чи журналісти. Ми просто граємо в той футбол, який уміємо. Звичайно, добре, що брат залікував травму і повернувся на поле. Я вважаю, що він дуже потрібний нашій команді як на футбольному полі, так і взагалі у колективі.

– Після забитого гола «Кримтеплиці» ти відзначився дублем у Харкові з «Геліосом». Але, незважаючи на забиті «Львовом» три голи, матч завершився унічию (3:3)…

– Поєдинок у Харкові вийшов дуже цікавим і багатим на події. Спочатку ми перемагали, потім двічі програвали по ходу зустрічі, зрівнювали рахунок. Зрозуміло, що завжди приємно забивати голи. Але вдвічі приємніше, коли у підсумку команда перемагає. А в цьому матчі ми не так здобули очко, як два втратили, оскільки гра для нас була дуже важливою. Якби я забив третій свій гол, а такий момент у мене був, тоді б ми виграли матч, і я би був дуже радий.

– Загалом, як оціниш виступ команди у першій частині чемпіонату? Задоволений другою позицією у турнірній таблиці? Чи хочеться помінятися місцями із «Севастополем»?

– Будь-які змагання для того і проводяться, щоб виявити сильнішого. Тому будемо прагнути вийти на перше місце. У нас є все для цього – і підбір виконавців, і хороший колектив. Вірю, що зможемо ще піднятися у турнірній таблиці і виконати поставлене завдання. Але з іншого боку, напевно, не варто особливо зважати на місце. У нас є конкретне завдання – вихід у Прем’єр-лігу. За великим рахунком, не так важливо, з якого місця. Поки ти у двійці найкращих – це позитивний результат. Але, звичайно, треба прагнути максимуму.

– Кого вважаєш основними конкурентами у боротьбі за вихід у Прем’єр-лігу?

– «Волинь», «Севастополь», «Сталь» і, можливо, «Геліос». І ми. У цій п’ятірці між цими командами й буде вестися основна боротьба.

fclviv.com.ua

ДУДКА, ДУДКА - АТРИБУT УБЛЮДКА!!!!!